Не зважаючи на лихі часи радянського державного тоталітарного атеїзму,  жителі Космачу зберегли свої храми і свою віру, яка допомагає жити.  Адже церква – це не тільки місце для моління й весільних обрядів, але й місце,  де люди могли зібратися для спілкування зі всіх близьких і віддалених присілків найбільшого за територією села в Європі.