Косма́ч — село Косівського району Івано-Франківської області на Україні, одне з найдавніших поселень Гуцульщини, розташоване на річці Пістиньці.

Перша письмова згадка про Косма́ч датується 1412 роком. У Косма́чі було відкрито першу на Гуцульщині читальню «Просвіти». Тут були відомі на Галичині підприємства з видобутку озокериту.

Космач – найбільше гуцульське село. один із центрів мистецтв та ремесел Гуцульщини.

Космач також є одним найбільших сіл за кількістю населення та найбільше село за площею в Україні. У селі діють сім загальноосвітніх шкіл та школа мистецтв.

Народні легенди оповідають, що десь під кінець XIII ст. прибув у гори один чоловік із жінкою та сином. Згадана родина втекла зі Снятина, бо чоловік посварився з паном і заслужив велику кару. Щоб уникнути її, сім’я мала переховуватись у Карпатах, і вибрала місце, де збігалися три річки в одну. Таким чином тут, між горами, поселилися перші мешканці, які називались Іван, Анна та їх син Іванко. Саме цього першого жителя називали Іван Косматий. Чи він мав таке прізвище, а чи від того, що він мав велике кучеряве волосся — цього літописець не міг з’ясувати, проте син першого мешканця звався Іван Космачук. Вважається, що від вигляду та прізвища цього чоловіка і пішла назва села.

У селі загинув легендарний ватажок опришків Олекса Довбуш: тут поставлено йому пам’ятник, а Михайло Дідишин на своєму подвір’ї збудував музей Довбуша.

У Космачі є історико-краєзнавчий музей та музей Довбуша.

Історико-краєзнавчий музей – це хата-музей, де знаходиться приватна колекція Любові Варцаб’юк. Експозиція розміщена в трьох залах. Перша кімната розповідає про історію села Космач з сивої давнини. Зібрані матеріали про побудову церков; товариства, які тут діяли; фотодокументи О. Новаківського. Наступна експозиція присв’ячена життю та діяльності патріарха Володимира, в миру — Василя Романюка. Він у 1968-1972 рр. служив у церкві Петра і Павла. Історія Космацьких церков та церкви села Акришора. Представлені ікони, церковні речі. Є куток, присвячений В. Чорноволу, який був хрещений патріархом Володимиром та документи про шестидесятників, що приїжджали у Космач. В третьому залі представлена експозиція сучасного космацького одягу і ткацтва. Також зібрана колекція писанок, предметів побуту.

Музей Довбуша у Космачі заснований на колекції збирача й фотографа Михайла Дідишина. Музей працює в тій самій старій хаті, де отаман опришків був смертельно поранений.

У 1939 році Космач, як і вся Галичина, були включені до складу СРСР. Сталінські репресії відбилися на долі сотень космачан. У Космачі в роки Другої світової війни міцно закріпилися сили Української Повстанської Армії (УПА). Взимку 1944–1945 років у Космачі було розташовано дев’ятнадцять сотень УПА.

Після закінчення Другої Світової війни сотні космачан опинилися в еміграції у Канаді, США, Бразилії, Венесуелі, Великій Британії, Німеччині, Франції, Австралії. Багато космачан були репресовані і поміщені до концтаборів у Росії та у Казахстані. У концтаборах відбували строки жителі Космача: Петро Палійчук з родиною, Василь Пожоджук, Юра Линдюк, Параска Боб’як, Петро Варцаб’юк, Олекса Костюк, Олена та Іван Мохначуки, Марія Варцаб’юк, вчителька з Завоєлів Анна Никорович, Параска Вагелюк, Іван Карп’юк з родиною і десятки-десятки інших. Тут було арештовано і вивезено на каторгу історика Валентина Мороза, а згодом і космацького священика о. Василя Романюка. Отця Василя Романюка — вже після звільнення з ув’язнення — було висвячено в Космачі на владику Ужгородського і Хустського. А невдовзі єпископ Володимир Романюк був обраний Патріархом Київським і всієї Руси-України.

Історія Космача тісно пов’язана з біографією Олекси Новаківського, Михайла Мороза, Григорія Смольського, Святослава Гординського, Едварда Козака, Степана Луцика, Ольги Рем, Антона Мороза, Мирона Левицького, Філарета Колесси,Ірини Вільде та інші. Тут працювали брати-різьбярі Боб’яки Василь та Юра. Перша жінка доктор мистецтвознавства на теренах Гуцульщини — Никорак Олена Іванівна, народилася в с. Космач, проживає у Львові.

З 1999 року в Космачі діє школа боротьби дзюдо (тренер Боб’як Дмитро Іванович-майстер спорту України). Найкращі вихованці — призери першості України: Гаврилюк Богдана, Вінтоняк Василь, Рибчук Юрій, Рибчук Анатолій. У 1970-х роках діяла секція вільної боротьби, тренер — Кравчук Дмитро Дмитрович (зараз суддя національної категорії). Найкращі борці вільного стилю-призери першості України: Зварич Василь, Палійчук Василь, Кушнірчук Петро та інші. Лижні перегони — призер першості України Горганюк (тепер Данилів) Ганна Дмитрівна. Футбол — призер першості України — Боб’як Микола Миколайович.

На Першому міжнародному з’їзді писанкарів у 1992 році було прийнято ухвалу, в якій наголошувалося: «З’їзд також звертається до відповідних служб президентської адміністрації Івано-Франківської області з проханням сприяти відкриттю в с. Космач Косівського району Школи українського народного мистецтва з розширеною спеціалізацією — „писанкарство“, „вишивка“, „ткацтво“».

Коли сталася трагедія в Чорнобилі, космацький народний ансамбль пісні і танцю їздив туди з концертами для ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи. У 1990 році, коли в Україні спостерігалося піднесення руху за перебудову, гуцули Космача стали в живий ланцюг на трасі «Житомир—Київ» у День злуки всіх українських земель. До цього хор космацької церкви Петра й Павла співав Службу Божу у Володимирському соборі в Києві. Численні делегації космачан брали участь у роботі Першого всеукраїнського конгресу писанкарів (1992 р.), представляли мистецтво Космача на багатьох етнографічних ярмарках, фестивалях і виставках декоративно-прикладного мистецтва. Космач відомий всьому світові своїми писанками, вишивками, народною ношею, звичаями та обрядами, майстрами музичних інструментів. Сьогодні в Космачі працює кілька сотень майстрів декоративно-прикладного мистецтва, історико-краєзнавчий музей. Започатковуються і розвиваються нові культурні акції та традиції на основі інтеграції культури різних регіонів України. Для прикладу, у 2012 році за підтримки Фонду “Відкрита політика” у присілку Ставник села Космача започаткований Міжнародний родинний фестиваль “Як намалювати птаха…”.